Квартира розташована в самому центрі Львова на вулиці Гуцульській у старій неоренесансній будівлі кінця XIX століття
Об’єкт: квартира, Львів
Автори проєкту: Христина Бадзян і Дмитро Сорокевич
Фото: Андрій Безуглов
Подружжя архітекторів, які є власниками помешкання, самі взялися за втілення цього реноваційного проєкту.
Квартира перебувала в аварійному стані, тому фактично була врятована архітекторами, реконструйована й повністю перепланована. Довелося демонтувати стелю вітальні, підлогу кухні та укріпити їх, оскільки багато дерев’яних балок виявилися гнилими. Було відновлено втрачені елементи паркету, а кухонну підлогу, попередньо встановивши підігрів, встелили натуральним мармуром. З вузькими кімнатами та обмеженим простором архітектори боролися за допомогою дзеркал та розумного розташування меблів.
Під час робіт у вітальні було виявлено невеликі настінні розписи, тому світильники монтувалися дуже обережно. Функцію полиць у вітальні тепер виконують дві балки, які залишились від хати 1871 року побудови прадіда господині. Міжкімнатні двері помешкання, датовані кінцем XIX сторіччя, були очищені від численних нашарувань фарби та залишені під матовим лаком.
Кухня заслуговує на особливу увагу: багатофункціональний легкий кухонний стіл та шафки з горіха без дверцят забезпечують зручне користування простором і вільне пересування.
Вікна, що виходять у двір, були замінені на великоформатні алюмінієві, які повністю відчиняються. Вікна головного фасаду реставрували за старою технологією, залишивши оригінальну фурнітуру.
Рішення поставити ванну у спальні аргументувалося можливістю відчинити навстіж вікна та насолоджуватися звуками міста. У спальні, на кухні та у ванній кімнаті взагалі немає верхнього світла.
Також була перепланована спальня, щоб зробити ізольованою дитячу кімнату. Двері перенесли на легку стіну з відкритим вінтажним гардеробом, якому понад 150 років, та скляним верхом.
У спальні, на кухні та у ванній кімнаті взагалі немає верхнього світла.
«Наш проєкт про те, як простір може залишатися автентичним та водночас наповненим елементами життя сучасної людини. Тут неочікувано перетнулися постаті видатного українського архітектора Івана Левинського та британського винахідника графа Румфорда: традиційна піч з фабрики першого реінкарнувалась у великий відкритий камін за технологією другого. Так, переосмислюючи історичну спадщину, ми гармонійно вписали минуле у сьогодення», – розповідають автори проєкту.
