Історія про красу

В основі цього надзвичайного проєкту – японська філософія вабі-сабі, головна ідея якої полягає у гармонії з навколишнім світом і собою, сприйнятті будь-яких речей такими, якими вони є

Об’єкт: будинок, Київ
Автори проєкту: Сергій Махно, Сергій Філончук, Ігор Тихий, Ілля Товстоног, Ольга Собчишина ( Sergey Makhno Architects )
Фото: Сергій Кадулін

Головною метою при роботі над цим інтер’єром було створити окремі апартаменти для молодої пари у родинному гніздечку. У домівці молодят мали гармонійно поєднатися затишок, природа і технології, пристрасть та дзен. І саме філософія вабі-сабі покликана була гармонійно втілити всі ідеї перевтілення інтер’єру. Для кожного японця вабі-сабі полягає у чомусь дуже індивідуальному, інтимному і зрозумілому саме членам родини.

Відштовхуючись від цього, автори проєкту вирішили не мудрувати, а створити ідеальний простір за допомогою простих прийомів. Так, у плані це 200 кв. м, на яких розташовані вітальня з прихованою кухнею, спальня з прихованою шафою та ванна кімната за склом. Оскільки однією з головних тез японської філософії є те, що на поверхні мають бути тільки ті речі, що мають значення, в інтер’єрі цього помешкання все максимально приховано. Тут немає полиць з десятками статуеток, пам’ятних подарунків від бабусі або згадок про перше кохання.

У цьому просторі все максимально просте та екологічне: на стінах – глина, на стелі – глина і дерево, одна з чотирьох стін – вікно. Тут відчутна філософія вабі-сабі – спокій і радість прийняття повного життєвого циклу, від народження до смерті, від точки найбільшої слави до повного забуття. Тому головний акцентний елемент декору – шестиметрове вікно, за яким – мальовничий пейзаж, що за будь-яких життєвих обставин буде знов і знов народжуватися і помирати.

Головний композиційний елемент вітальні – розлогий диван і обідній стіл – плита з дерева кап, рани якого заліковані полімерною смолою, на ніжках з воронованої сталі. Керамічна ваза авторства Сергія Махна та Славка Одарченка – натхнення творчістю відомого японського художника Shiro Tsujimura. Тонований дуб на стіні – саме це і є кухня. А журнальним столиком слугують вербові пеньки.

У спальні м’яке ліжко в обіймах авторських ламп від Sergey Makhno Architects, за спинкою якого – той самий тонований дуб, що приховує шафу. Нічого зайвого, тільки необхідне в цієї важливої кімнаті. Скляна стіна не ховає ванну кімнату, а надає їй повітря і робить повноцінною частиною простору, а не понурим закутком без вікон.

Опубліковано в журналі №02-03 (108) лютий — березень 2020

Метки: , , , , , , , , , ,

Похожие

Предыдущий пост Следующий пост

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Будь в курсе всех событий

Подпишись на наши обновления!